• banner
  • 8 березня. Цього ви точно не знали про це свято

    Міжнародний жіночий день. Що це за свято і звідки воно до нас прийшло? Багато хто знає лише офіційну версію, і вона викликає не однозначне відношення. Напередодні жіночого свята ми вирішили зібрати все історії, які, так чи інакше, стосуються створення Міжнародного жіночого дня.

    Отже…

    1. На початку XX століття 8 березня було датою широко відомої всьому світу. У цей день проходили виступи жінок, які борються за свої права в США та Німеччині, в Нідерландах, а також Франції, Австрії, Швейцарії та багатьох інших країнах. І тоді це був зовсім не святковий день – це був день боротьби!

     

    2. Після того, як в європейських країнах жінкам вдалося домогтися виконання своїх вимог, вони ставали все менш політично активними. І 8 березня в Європі поступово втратило свій статус дня боротьби жінок.

     

    3. Міжнародний Жіночий День був популярним у світі в 1910-1920-ті роки, але потім його популярність зійшла нанівець.

     

    4. В СРСР 8 березня довгий час було політизованою датою. Жінки на виробництві та в установах збиралися на мітинги, на яких висловлювали солідарність з борцями за жіночу рівноправність в інших країнах. Замість квітів і подарунків, радянським жінкам вручали подяки за успіхи в праці та професії.

    8-marta-march-bereznia

     

    5. Вихідним цей день став тільки в 1965 році. І він стрімко перетворився з офіційної дати в народне свято.

     

    6. Формальне міжнародне визнання 8 березня отримало в 1977 році, коли ООН постановила вважати його Міжнародним жіночим днем, але не в якості свята, а в якості дня боротьби жінок за свої права. До цієї дати в ООН приурочують різні заходи, які спрямовані на поліпшення долі жінок і зрівняння їх у правах з чоловіками.

     

    7. До 60-их років минулого століття радянським жінкам не дарували квітів – не прийнято було.

     

    8. Зараз 8 березня офіційно відзначають приблизно в 30 країнах світу. Правда, в деяких країнах це просто загальновизнаний день, щось на зразок слухняного виконання постанови ООН, а в деяких – справжнє свято жінок.
    Перелік країн, що святкують Жіноче свято: Азербайджан, Ангола, Вірменія, Афганістан, Білорусь, Болгарія, Буркіна-Фасо, В’єтнам, Гвінея-Бісау, Грузія, Замбія, Камбоджа, Казахстан, Киргизія, Кірібаті, Китайська Народна Республіка (щоправда, у них цей день є робочим), КНДР (Північна Корея), Конго («Свято конголезьких жінок»), Коста-Ріка, Куба, Лаос, Мадагаскар (вихідний день тільки для жінок), Македонія, Молдова, Монголія, Непал, Польща, Росія, Румунія, Сербія, Таджикистан, Туркменія, Уганда , Узбекистан («День матері»), Україна, Хорватія, Чорногорія, Еритрея.

     

    9. Певний аналог жіночого дня можна знайти в історії Стародавнього Риму. Існував особливий день, коли вільні жінки отримували подарунки від своїх чоловіків, а жінки-рабині отримували вихідний.

     

    10. Ми пам’ятаємо щодо походження свята таке:
    Офіційна версія, яку активно нав’язували в СРСР свідчить, що традиція відзначати 8 березня пов’язана з «маршем порожніх каструль», який провели в цей день в 1857 році текстильниці Нью-Йорку. За цією версією, вони протестували проти неприйнятних умов праці та низьких зарплат. Але ось що цікаво – в тогочасній пресі не було жодної замітки про такий страйк. І як з’ясували історики, 8 березня 1857 року – було неділею і влаштовувати страйк в вихідний не було жодного сенсу.

    Проте, у 1857 році в Нью-Йорку жінки дійсно протестували, але були це не текстильниці, а повії. Жінки найдавнішої професії вимагали виплатити зарплату матросам, які скористалися їх послугами, але не мали грошей заплатити.

    У 1894 році, 8 березня, в Парижі повії знову провели демонстрацію. На цей раз вони вимагали визнати їх права нарівні з тими, хто шиє одяг або пече хліб, та заснувати спеціальні профспілки. Це повторилося і в 1895 році в Чикаго, і в 1896 в Нью-йорку – незадовго до пам’ятного з’їзду суфражисток в 1910 році, де й було вирішено оголосити цей день жіночим і міжнародним, як це запропонувала всім відома Клара Цеткін.

    До речі, і сама Клара проводила подібні акції. Все в тому ж 1910 році, разом зі своєю подругою Розою Люксембург, вона вивела на вулиці німецьких міст повій з вимогою припинити безчинства поліції. Ось тільки в радянській версії повій замінили на “працюючих жінок”. Тобто, бастуючі насправді були, щоправда, за іншого роду працю ці жінки боролися :)

    Інші популярні та цікаві статті:


    

    Про нас

    Інтернет-видання зорієнтоване на висвітлення надзвичайних історій з реального життя звичайних людей та братів наших менших.

    Ми працюємо для того, аби додавати вашому життю приємних та світлих емоцій, та надихати вас на добрі вчинки.

    Для розміщення реклами

    Телефони:
    068-105-00-50, 050-100-66-77
    E=mail:
    ua482.news@gmail.com

    Підписатись на розсилку