• banner
  • Лікар, який повісився для науки – Ніколу Міновічі

    Протягом першого десятиліття двадцятого століття під час роботи в якості професора судової медицини в державній школі наук в Бухаресті, Ніколу Міновічі (Nicolae Minovici, 1868-1941) проводив комплексне дослідження смерті через повішення і його фізіологічних ефектів на організм людини. Натхненний процесом досліджень, він вирішив з’ясувати з перших рук, що відчуває людина, яка помирає таким чином.

    Спочатку він збудував пристрій для повішання – спеціальну петлю, яка кріпилась до стелі через шків. І почав експеримент з самоповішання: ліг на койку, поклав голову у петлю і швидко смикнув за мотузку. Коли петля затягнулась, його обличчя побагровіло, в очах все розпливлося, він став відчувати шум у вухах, схожий на свист. Експеримент тривав всього 6 секунд, але Міновічі вже почав втрачати свідомість, що змусило його зупинитись.

    minovici-01

    На наступний етап свого дослідження Міновічі запросив помічника. Знову вдягнувши петлю на шию, він примусив асистента щосили потягнути мотузку за кінець. Це підняло його на кілька метрів від землі – миттєво його очі закрились, а дихальні шляхи повністю здавились. На щастя, сил вистачило для того, щоб дати «аварійний» сигнал, за яким помічник повинен був опустити його назад на землю.

    minovici-02

    При перших спробах Міновічі вішався всього на кілька секунд, і відразу давав «аварійний» сигнал. Але потім він дотягнув своє експериментальне повішання до 25 секунд.

    Але при остаточному експерименті, коли Ніколу Міновічі, повісився на стелі за допомогою звичайної вішальницької петлі, він сильно травмувався. Його ноги ще навіть не відірвались від землі, але шию вже миттєво розірвав пекучий біль. Стиснення було настільки сильним, що професор був змушений відчайдушно у паніці махати руками, щоб його опустили. Травми шиї були настільки сильними, що перші кілька днів він не міг їсти взагалі, а потім робив це з великим складнощами ще протягом місяця – зробити ковток було майже неможливо.

    minovici-03

    Подальша кар’єра Міновічі вже не була настільки мазохістською. Він проявив інтерес до румунського народного мистецтва і заснував музей, який працює й донині. Також був активним прихильником та учасником румунських медичних благодійних заходів, організував перші пункти швидкої та невідкладної медичної допомоги на Балканах, фінансував усе це за власний кошт протягом багатьох років.

    minovici-04

    (23 жовтня 1868 – 26 червня 1941)

    Ніколу Міновічі також відомий своїми дослідженнями наслідкових зв’язків між татуювання і злочинною поведінкою, був засновником Асоціації судової медицини Румунії і видавцем румунського журналу судової медицини. Також певний час прослугував мером Беняса, Бухарест.

     

     

    Інші популярні та цікаві статті:


    

    Про нас

    Інтернет-видання зорієнтоване на висвітлення надзвичайних історій з реального життя звичайних людей та братів наших менших.

    Ми працюємо для того, аби додавати вашому життю приємних та світлих емоцій, та надихати вас на добрі вчинки.

    Для розміщення реклами

    Телефони:
    068-105-00-50, 050-100-66-77
    E=mail:
    ua482.news@gmail.com

    Підписатись на розсилку